Ресурси бюджету обмежені, скеровувати їх потрібно на фінансування кращих наукових установ і ЗВО
10 квітня 2024 року Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій за підтримки Міністерства освіти і науки України провів вебінар «Фінансування досліджень на основі результатів: забезпечення сталого розвитку науки та економіки».
Під час вебінару науковці й представники урядових структур України та Німеччини проаналізували аспекти фінансування наукових досліджень та їхній вплив на сталість економіки та суспільства. У вебінарі взяли участь голова Наукового комітету Нацради Олександра Антонюк, представник Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF) Олівер Піпер, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов, президент Національної академії наук Анатолій Загородній, заступник голови Наукового комітету Олексій Колежук та інші науковці.
Одна з головних думок вебінару: для того, щоб наука мала потужний вплив на економіку, щоб вона стала рушійною силою зростання України, потрібно, перш за все, щоб наука була сильною. Яким чином цього досягти?
У вступному слові Олександра Антонюк наголосила, що наука, насамперед, повинна бути конкурентною не тільки на рівні України, але на світовому рівні, тобто досягнення і дослідження мають проводитися на високому міжнародному рівні.
Окрім того, наукові установи мають стати конкурентними роботодавцями. «Ми маємо досягти того, щоб молоді люди хотіли бути науковцями, бачили себе в науковій спільноті, – наголосила Олександра Вікторівна. – А для цього вони мають бути впевнені, що отримують гідні зарплати. Тому питання фінансування науки має враховувати і найбільш важливі для держави пріоритетні напрямки, і фінансування фундаментальних досліджень, які не можуть дати результат тут і зараз».
На часі – нові пріоритети
Сергій Бабак зазначив, що за роки Незалежності Україна частково втратила науковий потенціал, зокрема, через недофінансування. На жаль, влада не завжди дослухалася до науковців і не завжди розуміла їхні потреби.
Втім, за словами Сергія Віталійовича, парламент намагається робити все, щоб наука розвивалася. Результати є, і особливо помітні вони на полі бою. Україна активно використовує морські дрони, штучний інтелект, машинний зір у дронах.
Великий «стрибок» Україна зробила і в ракетобудуванні.
Разом з тим, за словами голови профільного комітету, потрібно вирішити чимало системних проблем у науковій сфері. Одна з таких проблем – принцип визначення пріоритетів розвитку науки і техніки. «Останні пріоритети розвитку науки і техніки було затверджені, здається, в 2012 році, – зазначив Сергій Бабак. – Парламент має затверджувати їх на десять років, але процедура їх подання і визначення Кабінетом Міністрів настільки заплутана, довга і важка, що за чотири роки нашої каденції уряд не зміг подати нові пріоритети. Цю систему потрібно змінювати, змінювати принципи визначення пріоритетів, зокрема те, що до них «прив’язані» фундаментальні дослідження».
Саме тому нещодавно парламент, вперше за часів Незалежності, змінив один з пріоритетів і додав до списку військову науку. «Ми також дали доручення Кабінету Міністрів протягом шести місяців внести новий пакет законів до Верховної Ради, – додав Сергій Віталійович. – Ці закони будуть по-новому реалізувати, формувати, визначати, а потім реалізовувати пріоритети розвитку науки і техніки».
Продукувати результати, а не папери
Денис Курбатов нагадав, що нещодавно Міністерство освіти і науки ухвалило «Стратегічний план розвитку освіти і науки до 2027 року» у якому є окремий розділ розвитку науки та інновацій. «Цей розділ має п’ять основних напрямків. Один з них якраз і стосується фінансування досліджень на основі результатів діяльності наукових установ та закладів вищої освіти», – зазначив Денис Ігорович.
Інакше кажучи: ресурси українського бюджету обмежені, і скеровувати їх потрібно на фінансування кращих установ і ЗВО. Операційна ціль плану має назву «Державна атестація наукової діяльності наукових установ і закладів вищої освіти забезпечує їхній розвиток та ефективну діяльність».
Ще одним пріоритетом, за словами заступника міністра, є прикладна роль науки. «Україна стоїть перед величезною кількістю викликів, починаючи з війни й завершуючи ситуацію в енергетичному секторі. На перше місце мають вийти розробки, напрацювання та інноваційні рішення вчених, які допоможуть подолати ці виклики, – наголосив пан Денис. – Тобто ми повинні пріоритезувати прикладну науку».
Наступний важливий пріоритет – дерегуляція залучення позабюджетних коштів. Заступник міністра пояснив, що мова йде про кошти міжнародних партнерів, українського бізнесу тощо. «Це велика проблема, тому що залучення таких коштів дуже зарегульоване, починаючи від фіскального тиску й завершуючи механізмами витрачання цих коштів ученими, – додав він. – Тому, безумовно, потрібна цифровізація і дебюрократизація діяльності вченого. Нині ми переводимо всі конкурси, атестації та експертні процедури у цифрову площину. А також – спрощуємо звітність для науковців, щоб сконцентрувати їхню роботу не на продукуванні паперів, а на продукуванні результату».
Якою пропонується нова система оцінювання
Більш детально Денис Курбатов зупинився на запровадженні системи фінансування досліджень на основі результатів роботи наукових установ і закладів вищої освіти.
Доповідач продемонстрував результати оцінювання роботи наукових установ, за якими близько 86 установ мають першу-другу категорію (тобто найвищий результат). І лише одна наукова установа з понад 370 не пройшла наукову атестацію.
Ситуація в університетах – зовсім інша. До категорій «А» і «Б» (тобто таких, що мають найкращі результати) потрапили лише 18 закладів вищої освіти. 44 відсотки потрапили до третьої категорії. 144 установи не були атестовані.
«Про що свідчать ці результати?, – запитав Курбатов. – У першу чергу про те, що це дві абсолютно різні методики, та про те, що наслідки атестацій дуже різні».
Результати оцінювання наукових установ, наприклад, ніяк не вплинули на загальний розподіл базового фінансування цих установ. Для кращих університетів же, навпаки, атестація за формульною методикою допомогла залучити вагоме фінансування. «Методика оцінювання ЗВО націлена на те, щоб виявити кращих», – наголосив Денис Ігорович.
Він розповів, що в 2024 році була ухвалена постанова Кабінету Міністрів, яка передбачає певні зміни у запровадженні базового фінансування закладів вищої освіти. Ця постанова допомогла вирішити, наприклад, питання залучення вагомих додаткових коштів. «Ця система відпрацьована, і чим кращі наукові результати і, відповідно, результати державної атестації у закладу вищої освіти, тим більше коштів він отримує», – додав заступник міністра.
Нова ж методика атестації має бути спільною і для наукових установ, і закладів вищої освіти. У розробці цієї методик взяли участь представники НАН України, галузевих академій, провідних університетів, а також – міжнародні експерти. Враховано, зокрема, досвід Польської академії наук, британський, німецький досвід.
Найближчими днями МОН планує винести на громадське обговорення проєкт цієї методики. «Для її обговорення буде місяць, я закликаю всіх стейкхолдерів і учасників семінару прискіпно її вивчити і надати свої пропозиції», – наголосив Денис Курбатов.
Доповідач пояснив, що атестація буде проводитися в межах наукових напрямів. Це, зокрема, напрями соціогуманітарних, суспільних, природничих, інженерно-технічних, аграрних, медичних і військових наук. «Я підкреслюю, що атестація буде проводитися в межах одного наукового напрямку. Бо не можна порівнювати Інститут історії з Інститутом фізики», – зазначив він.
Процес атестації буде проходити в цифровій формі в системі URIS (тобто в Національній електронній науково-інформаційній системі), подання матеріалів буде здійснено в цифровому форматі. Також до атестації буде залучено іноземних експертів.
Денис Курбатов зазначив, що методика складається з двох основних блоків. Перший – це класифікаційна оцінка, яка враховуватиме оцінки кадрового потенціалу, результатів наукової діяльності, оцінювання фінансових показників діяльності наукових установ й університетів. Другий – це експертна оцінка, яка оцінюватиме впливи досліджень на економіку, суспільство, обороноздатність і різні сфери держави і світової науки. Ці дві оцінки дадуть сумарну атестаційну оцінку.
«Також уперше ми будемо оцінювати кількість заявок на різні конкурси, зокрема на конкурси «Горизонт «Європа», на конкурси й програми міжнародних партнерів, а також загальнодоступні державні гранти», – пояснив пан Денис.
Ще – буде враховано, скільки коштів наукова установа чи ЗВО зуміли залучити на проведення досвідчень.
Якими ж бачить МОН результати впровадження цієї методики?
Заступник міністра переконаний, що ця методика має «підказати» установі чи університету, де в них сильні сторони, а де слабкі, над якими показниками треба працювати, щоб бути більш успішними.
«Кращі наукові установи і заклади вищої освіти повинні отримати додаткове бюджетне фінансування. Ми мусимо нарешті вийти з «прірви», в яку зайшли з обсягами загального фінансування наукової сфери» – наголосив Денис Курбатов.
Методику мають затвердити до червня нинішнього року. Запуск першої черги атестацій МОН планує почати з вересня 2024 року, а другу й третю чергу провести в 2025 році.
Усі механізми, включно з формульним розподілом базового фінансування, мають запрацювати з 1 січня 2026 року.
«Роботи дуже багато, тому що в нас 378 наукових установ і понад 160 закладів вищої освіти, – зазначив заступник міністра. – Проте ми впевнені, що йдемо правильним шляхом, і наше спільне завдання – пройти цей шлях».
Підготувала Світлана ГАЛАТА
