25 вересня 2025 року у Кельні (Німеччина) відбулося щорічне пленарне засідання голів та секретарів Національних консультативних рад з питань науки, технологій та інноваційної політики в Європі. Подія традиційно зібрала представників провідних наукових рад держав ЄС та асоційованих країн для обговорення стратегічних напрямів розвитку дослідницької та інноваційної політики. Організатором виступила Німецька наукова рада (Wissenschaftsrat).
Україну на засіданні представляли члени Наукового комітету – голова НК Олександра Антонюк та член НК Максим Погорєлов. У своєму виступі вона презентувала бачення України щодо майбутнього Десятого рамкового програми ЄС з досліджень та інновацій (FP10) та окреслила стратегічні пріоритети української наукової політики.Ukraine_FP10_Strategy_Presentation_Final 25-09-2025 (Antoniouk)
Серед основних меседжів презентації:
Україна бере участь у європейських рамкових програмах ще з FP4 і досягла відчутних результатів як асоційована країна. У межах Horizon Europe (FP9) українські науковці подали понад 2 300 проєктних заявок, підписали 231 грантову угоду на суму понад 62 млн євро, до участі було залучено 226 організацій.
Головною стратегічною метою є повна інтеграція України в Європейський дослідницький простір (ERA) та посилення участі в європейських програмах для підвищення конкурентоспроможності науки та інновацій.
Україна підтримує ідею подвоєння бюджету FP10 до 175 млрд євро, адже це дозволить розвивати ключові напрями: штучний інтелект у медицині, супутникові технології для сільського господарства, зелений транспорт і смарт-рішення для сталого розвитку.
Важливим завданням є створення стійкої інфраструктури підтримки дослідників, включаючи мережу Національних контактних пунктів, Horizon Europe Office та програми мобільності для молодих учених.
Україна наполягає на можливості звільнення від сплати внесків у разі продовження воєнного стану, щоб спрямувати національні ресурси на відбудову наукової інфраструктури.
У підсумку Олександра Антонюк підкреслила, що участь України в FP10 стане потужним інструментом для відновлення наукового потенціалу, міжнародної інтеграції та розвитку інноваційної економіки. «Разом з європейськими партнерами ми будуємо стійке майбутнє для науки й інновацій», — наголосила вона.
Участь у цьому засіданні підтвердила активну роль України у формуванні європейської дослідницької політики та продемонструвала прагнення нашої держави до глибокої інтеграції в Європейський дослідницький простір.
Щиро вдячні партнерам за запрошення та тісну співпрацю.
