Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (далі – Науковий комітет) узагальнив дані з Єдиної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) щодо випускників магістратури та вступників до аспірантури, щоб визначити тенденції розвитку системи підготовки наукових кадрів і професійні орієнтири української молоді.
Таку аналітику проведено з метою якісної підготовки аналізу звітів головних розпорядників бюджетних коштів (ГРБК), напрацювання рекомендацій Національній раді, а також в межах діяльності робочої групи №4 «Дослідники», утвореної відповідно до частини 14 статті 20 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Що показує вступна кампанія–2025
Згідно з даними ЄДЕБО, у 2025 році в Україні випуск магістрів відбувся за більш ніж сотнею спеціальностей. Найвищу концентрацію випускників зафіксовано у таких напрямах:
- право та публічне управління,
- менеджмент, економіка, фінанси,
- комп’ютерні науки, інформаційні технології, кібербезпека,
- освіта, педагогіка, психологія,
- медицина, стоматологія, фармація.
Такі дані підтверджують, що молоді українці прагнуть здобувати освіту, що поєднує інтелектуальну роботу, міжнародну мобільність і практичну цінність на ринку праці.
Значну частку серед випускників займають спеціальності, пов’язані з цифровими технологіями та управлінням — це тенденція, характерна для країн із трансформаційною економікою, де наука й інновації стають пріоритетом розвитку.
Аспірантура — вибір мотивованих
Особливу увагу Науковий комітет приділив аналізу вступу на третій рівень вищої освіти — підготовки докторів філософії (PhD) та докторів мистецтва.
За даними ЄДЕБО, кількість осіб, які подали заяви для участі у вступі до аспірантури, а також успішно подолали мінімальний поріг з ЄВІ (150 балів) та ЄВВ (100 балів), має позитивну динаміку.
Це свідчить про зростання мотивації молодих фахівців продовжувати наукову діяльність і про усвідомлений вибір дослідницької кар’єри.
Найбільшу активність продемонстрували вступники за напрямами:
-
Інформаційні технології,
-
Економіка, менеджмент, державне управління,
-
Психологія та педагогіка,
-
Природничі та технічні науки,
-
Медицина та біологія.
Також помітною є тенденція до зростання кількості аспірантів, які навчаються за контрактом або поза межами аспірантури, що демонструє готовність української молоді інвестувати у власні дослідження.
Голова Наукового комітету Олександра Антонюк зазначає: «Ми аналізуємо не просто цифри, а тенденції розвитку людського потенціалу науки. Вибір молоді сьогодні — це дзеркало завтрашнього інтелектуального капіталу країни. Важливо, щоб держава підтримувала ці орієнтири через сучасну політику, грантові механізми і системну підготовку дослідників.»
