ЗАЯВА НАУКОВОГО КОМІТЕТУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
- Про агресію Російської Федерації проти України
Розпочавши віроломну війну проти України під фальшивими приводами, Росія свідомо використовує жорстокі ракетно-бомбові удари, спрямовані на цивільні об’єкти, які призводять до масових втрат і страждань серед цивільного населення та створюють загрози ядерній та екологічній безпеці. Цим безпрецедентним актом державного тероризму Росія прагне зруйнувати Україну як незалежну державу та знищити українців як націю. Російські лідери відкрито і неодноразово висловлювали своє заперечення не лише суверенітету України, а й самого існування української мови та культури. Отже, сучасна російська влада продовжує курс на знищення всього українського, започаткований Російською імперією понад три століття тому.
Скільки би болю ця війна не завдавала Україні, цивілізованій спільноті важливо усвідомлювати, що вона стосується не лише України. Це переломний момент для світу, який визначає його долю на наступні десятиліття. Це не перебільшення, не риторичний вислів, адже сучасна агресія РФ проти України – це прямий наслідок, що випливає з недавніх подій та уроків історії.
Настав час усвідомити, що військова агресія Росії проти України – це лише наступний логічний крок становлення російського фашизму. Протягом останніх 20 років його значною мірою не помічали як феномен, його небезпеку недооцінювали або свідомо принижували світові політичні та бізнесові еліти, які вважали за краще відвернути погляд і продовжувати вигідні економічні стосунки з цим злом, що зароджувалося у всіх на очах. Цю комфортну позицію не змогли похитнути ані російське вторгнення в Грузію у 2008-му, ані анексія Росією Криму в 2014-му. Але зараз настав час поглянути правді в очі і назвати речі своїми справжніми іменами. Коли пропагандист, який служить російському режиму, говорить про «остаточне вирішення українського питання», не соромлячись використовувати горезвісні нацистські формулювання, це не обмовка, а логічний наслідок прийняття фашистської ідеології. Коли нація змінює своє ставлення до Другої світової війни з «Ніколи знову» на «Ми можемо повторити», це ще один крок у тому ж напрямку.
Російський фашизм, зосереджений навколо ідеї великої імперії та «особливої історичної і моральної ролі» російської нації, не може зупинитися і не зупиниться сам по собі, його можна зупинити лише силою. І це треба зробити саме зараз. Будь-які спроби виграти час, відкладаючи необхідні дії, лише підвищать ціну перемоги над цим монстром пізніше. Доля цивілізованого світу вирішується зараз на полях битв в Україні, тому країнам і народам, які вважають себе частиною цього світу, треба це усвідомити та вжити максимально рішучих заходів.
- Про заходи щодо ізоляції Росії у сфері науки і технологій
Ми сумніваємося, що фашистський режим Росії, зациклений на застосуванні військової сили, можна зупинити лише санкціями. Але в будь-якому разі, щоб санкції були ефективними, вони мають бути достатньо жорсткими аби зруйнувати військовий потенціал Росії. У сучасному світі, де найціннішим товаром є інформація та технологічні ноу-хау, військова міць великою мірою ґрунтується на досягненнях науки і техніки. Отже, важливо ізолювати Росію від будь-якої інформації про такі досягнення.
Наголошуємо, що два десятиліття агресивного промивання мізків згубно вплинули на все російське суспільство. Це яскраво відображають опитування, які свідчать про високу підтримку війни серед росіян, та численні ганебні заяви багатьох російських вчених та інтелектуалів про підтримку дій Путіна .
З початком війни багато країн зробили кроки до того, щоб російські наукові організації та пов’язані з ними особи не мали доступу до наукової співпраці, спільних дослідницьких проєктів, іноземного фінансування досліджень. Ми підтримуємо ці зусилля, але вважаємо, що вони мають бути значно більшими. Необхідно не лише скасувати можливості фінансування наукових досліджень, а й припинити доступ російських організацій до будь-яких закордонних наукових публікацій, до будь-якої закордонної наукової інформації.
Ми здивовані, що деякі відомі наукові видавництва, у тому числі Nature group та Elsevier, виступають проти ідеї скорочення такого доступу, посилаючись на гуманітарні причини та апелюючи до академічних свобод. Хотілося б вірити, що такі погляди викликані простою недалекоглядністю, а не суто прагматичними мотивами, як-от бажання утримати прибутковий ринок і продовжувати заробляти гроші.
Соромно, коли деякі видатні західні вчені намагаються проштовхувати думку, що «це не війна Росії проти України, а війна Путіна проти України», і тому не можна «карати російський народ» санкціями. За такою логікою, Друга світова війна була просто «війною Гітлера», тож, можливо, вчені з Німеччини, США та Радянського Союзу повинні були разом працювати над захоплюючими проблемами ядерної фізикиє в ім’я науки та академічної свободи?
Щоб санкції та ембарго були дієвими, вони мають бути надзвичайно суворими та охоплювати всі без винятку сфери, включаючи науку, техніку та культуру. Усе менше – це марна трата дорогоцінного часу.
- Про міжнародні зусилля щодо підтримки науки в Україні
З початком війни з’явилося багато ініціатив західних університетів та наукових організацій, спрямованих на різноманітні форми підтримки українських вчених. Ми, безперечно, вітаємо такі ініціативи, адже вони допомагають вижити тим українським дослідникам, аспірантам і студентам, які змогли знайти притулок за кордоном. Водночас ми стурбовані тим, що українська наукова спільнота може зазнати дуже серйозного відтоку мізків, який ще більше ускладнить завдання післявоєнного відновлення наукової сфери в Україні.
Закликаємо всі зацікавлені сторони розробити програми, спрямовані на підтримку тих українських науковців та освітян, які залишаються в Україні та продовжують свою роботу. У рамках цих зусиль ми закликаємо розвивати глибшу інтеграцію між західними та українськими науково-дослідними установами, університетами та грантовими організаціями. Низці відомих українських наукових та освітніх установ, особливо харківських, знадобиться допомога з релокації та відновлення. Ми усвідомлюємо, що розробці таких програм можуть заважати значні бюрократичні труднощі. Науковий комітет, як частина консультативно-дорадчого органу при уряді України, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, висловлює готовність виступати посередником та докладати максимальних зусиль в подоланні таких труднощів, аби такі програми запрацювали щонайшвидше.
18 березня 2022 р.
———————–
STATEMENT
by the Scientific Committee
of the National Council of Ukraine on Science and Technology Development
- ON THE RUSSIAN AGGRESSION AGAINST UKRAINE
Russia, having started war against Ukraine under false pretense, constantly resorts to cruel military techniques deliberately targeting civilian objects and resulting in massive casualties and suffering among non-combatants, creates threats to nuclear and ecological safety. With such unprecedented acts of state terrorism, Russia seeks to destroy Ukraine as an independent state, as a nation. Russian leaders openly voiced their denial to recognize Ukraine’s sovereignty as well as the very existence of the Ukrainian language and culture, consequently pursuing the course of eliminating all that is Ukrainian, set centuries ago by the Russian empire.
As much as this war hurts Ukraine, the more important it becomes to realize that it is not only about Ukraine. This is a watershed moment for the entire world, laying down its fate for the next few decades. This is neither an exaggeration nor a rhetorical device: we see that as a straightforward conclusion from recent events and from the lessons taught by history.
The war in Ukraine is just another logical step in the rise of Russian fascism. It has been largely overlooked as a phenomenon, its dangers were underestimated or deliberately played down by the world’s political and business elite, who preferred to look away and continue a profitable relationship with the nascent evil. Such a comfortable stance was shaken neither by the Russian invasion of Georgia in 2008, nor by the annexation of Crimea in 2014. But now it is high time to face the truth and call things by their real names. When a propagandist serving the Russian regime speaks about the “final solution to the Ukrainian question”, without shying to use the notorious Nazi wording, this is not a mere slip of the tongue, it is a logical consequence of adopting the fascist ideology. When a nation shifts their attitude towards WWII from “Never again” to “We can do it again”, this is another step in the same direction.
Russian fascism, centered around the idea of a great empire and of a “special historic and moral role” of the Russian nation, cannot and will not stop by itself, it can only be forcefully stopped. And it must be stopped now. Any attempts to win time by delaying the necessary action will only increase the final price of defeating this monster. The fate of the civilized world is decided now in the battlefields of Ukraine, and those who view themselves as part of this world should better realize it in full and take serious action.
2. ON EFFORTS OF ISOLATING RUSSIA IN SCIENCE & TECHNOLOGY
We doubt that the fascist regime in Russia, bent on the use of military force, can be stopped by sanctions alone. But anyway, to be efficient, sanctions must be sufficiently severe to cripple the military capacity of Russia. In the modern world, with information and technological know-how being the most valuable commodities, military power is largely based on the achievements of science and technology. Consequently, it is essential to isolate Russia from any such achievements.
It should be remarked that two decades of increasingly aggressive brainwashing have had a devastating effect on the entire Russian society, which is clearly reflected in polls showing high popular support of the war, as well as in numerous servile statements of Russian prominents, including many scientists and intellectuals.
Since the beginning of the war, many countries have undertaken steps toward cutting Russian scientific organizations and people affiliated with them from access to scientific collaborations, joint research projects, foreign research funding. We support those efforts, but they have to be brought onto a much larger scale. Not only the research funding opportunities should be withdrawn, but access to any scientific publications, any scientific information must be ceased for the Russian academic community.
We are surprised that some renowned academic publishers, including the Nature group and Elsevier, oppose the idea of cutting such access, appealing to humanitarian reasons and academic freedoms. We hope that such views are caused by a mere short-sightedness and not by more mundane motives, such as a desire to continue making money from selling subscriptions on a lucrative Russian market.
It is embarrassing when some prominent Western scientists are pushing the message that “this is not a war of Russia against Ukraine, but a war of Putin against Ukraine”, and therefore one must not “punish the Russian people” by sanctions. With such a logic, WWII was just “a war of Hitler”, so perhaps scientists from Germany, USA, and Soviet Union should have worked together on fascinating problems like nuclear fission in the name of science and academic freedom?
We find it vital to reiterate: if sanctions and embargoes are to have any significant effect, they have to be extraordinarily severe, embracing all spheres without exception, including science, technology, and culture. Anything less is a waste of precious time.
3. ON EFFORTS TO SUPPORT UKRAINIAN SCIENCE
Since the beginning of the war, many initiatives from Western universities and scientific funding bodies have emerged, aimed at providing various forms of support for Ukrainian researchers and academics. We certainly welcome such initiatives, as they give a good chance to survive to those Ukrainian researchers and students who were able to find shelter abroad. At the same time, we are concerned that the Ukrainian scientific community may suffer a very serious brain drain, which would make the task of post-war recovery even more difficult.
We call on all the parties involved to develop programs aimed at supporting those Ukrainian scientists and educators who stay in Ukraine and continue their work. As part of the same effort, we call on developing a deeper integration between Western and Ukrainian research institutions, universities, and scientific funding organizations. Several renowned Ukrainian research and educational institutions, especially those from Kharkiv, will need help with relocation and restoration. We understand that designing such programs may be hindered by considerable bureaucratic difficulties. We, being a part of the advisory body at the Ukrainian government, express our readiness to mediate to help overcome such difficulties and find acceptable solutions.
———————–