Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк взяла участь у Першому українсько-європейському форумі наукової дипломатії, що відбувся 12 березня 2026 року у Відні.
Форум організовано українською науковою діаспорою в Австрії у партнерстві з європейськими та українськими інституціями. Захід став платформою високого рівня для діалогу щодо ролі наукової дипломатії у зміцненні міжнародної співпраці, підтримці української науки та формуванні стійких дослідницьких партнерств у Європі.
У роботі панелі також взяли участь представники українських та міжнародних інституцій, зокрема заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька, керівник Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Юрій Петрушенко, керівниця Antenna UNESCO в Києві К’яра Децці Бардескі, а також представник Європейської Комісії Ян Марко Мюллер (DG Research and Innovation), представники європейських і українських міністерств, Європейської Комісії, ЮНЕСКО, міжнародних дослідницьких організацій, фінансуючих інституцій, провідних університетів та мереж української наукової діаспори. Учасники обговорили роль наукової дипломатії у підтримці української науки, розвитку міжнародного дослідницького партнерства та інтеграції України до європейського дослідницького простору.
Олександра Антонюк виступила у панелі “Why Science Diplomacy Matters for Ukraine: Institutional Perspectives”, де представила бачення ролі України у розвитку сучасної наукової дипломатії.
У своєму виступі вона наголосила, що підтримка української науки сьогодні є важливою не лише для України, але й для європейського дослідницького простору загалом. Водночас ситуацію в Україні слід розглядати ширше — як приклад глобальних викликів, на які наукова дипломатія може дати практичні відповіді.
За словами Олександри Антонюк, Україна вже сьогодні є реальним кейсом, де теоретичні підходи до наукової дипломатії набувають практичного змісту.
«Ми щиро вдячні за велику увагу до підтримки України. Але водночас важливо дивитися на ситуацію в Україні з точки зору глобальних викликів. Україна сьогодні є конкретним прикладом того, як концепція наукової дипломатії може працювати на практиці», — зазначила вона.
Голова Наукового комітету також підкреслила важливість об’єднання зусиль міжнародної наукової спільноти для відновлення та розвитку науково-дослідницької екосистеми України.
Окрему увагу у виступі було приділено діяльності Міжнародної коаліції підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, створеної у 2025 році. Коаліція об’єднує десятки партнерських інституцій із Європи та світу та спрямована на підтримку українських учених, відновлення наукової інфраструктури та інтеграцію України до глобальних дослідницьких мереж.
Серед ключових напрямів роботи цієї ініціативи — підтримка українських науковців, розвиток міжнародних дослідницьких партнерств, сприяння трансферу технологій та інтеграція України до Європейського дослідницького простору.
Олександра Антонюк також наголосила на важливій ролі української наукової діаспори як мосту між науковими системами різних країн та важливого інструменту розвитку міжнародної співпраці.
За її словами, подальший розвиток наукової дипломатії потребує системної уваги на міжнародному рівні. Зокрема, вона висловила пропозицію, щоб на наступній Ukraine Recovery Conference було передбачено окрему секцію, присвячену питанням науки та досліджень.
У завершенні виступу було підкреслено, що наукова дипломатія — це не лише міжнародна співпраця у сфері досліджень, а насамперед інструмент формування довіри, обміну знаннями та спільного реагування на глобальні виклики.
