У межах презентації нового високопродуктивного комп’ютерного кластера відбулася панельна дискусія «Центри колективного користування науковим обладнанням закладів вищої освіти і наукових установ: потенціал і перспективи».
Захід зібрав представників науки, бізнесу, стартап-інновацій і державного сектору для обговорення перспектив розвитку дослідницької інфраструктури в Україні.

Учасниками панелі стали:

• Ігор Комаров, директор Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка, науковий консультант ТОВ “НВП “Єнамін Україна” та “Lumobiotics” (Німеччина);

• Олександра Антонюк, голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, провідна наукова співробітниця Інституту математики НАН України;

• Ігор Маркевич, керівник хабу Європейського інституту інновацій та технологій (EIT) в Україні, засновник і перший керівник Українського фонду стартапів;

• Дмитро Меленевський, директор і засновник компанії ТОВ «Новації» (Київ–Мюнхен);

• Тетяна Булана, доцентка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ «Дніпровська політехніка», керівниця мережі стартап-шкіл, членкиня наглядової ради IT Dnipro Community.

Під час дискусії учасники окреслили основні проблемні аспекти функціонування центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО), серед яких:

• відсутність доступності та прозорих механізмів користування обладнанням;

• нестача нормативного регулювання щодо платних послуг і партнерства з бізнесом;

• фрагментарність існуючої мережі центрів та недостатня інтеграція з бізнесом і освітою.

Учасники висловили низку пропозицій щодо удосконалення діяльності ЦККНО та розвитку науково-інноваційної інфраструктури.

🔹 Ігор Комаров навів приклади ефективних моделей роботи подібних центрів за кордоном (зокрема, в Інституті Макса Планка), де дослідники можуть замовляти послуги через відкриту систему з оплатою з грантових коштів.
🔹 Олександра Антонюк підкреслила необхідність формування нормативного підґрунтя для функціонування ЦККНО, розроблення пропозицій до державної політики у сфері наукової інфраструктури та залучення наукової спільноти до обговорення реальних потреб таких центрів.
🔹 Ігор Маркевич наголосив на важливості розвитку стартап-екосистем і навчальних програм, які допомагають університетам ефективно комерціалізувати інфраструктуру (приклад — програма EIT Infrabooster).
🔹 Дмитро Меленевський акцентував на потребі створення комплексних наукових хабів із повним аналітичним циклом і сучасною інфраструктурою для дослідників.
🔹 Тетяна Булана звернула увагу на європейські підходи до інновацій, де університети виступають ключовою ланкою між освітою, наукою, бізнесом і владою.

За результатами дискусії були визначені чотири базові моделі функціонування ЦККНО, які враховують як наукові, так і підприємницькі потреби:
1️⃣ Модель для науковців — автономний підрозділ із власним фінансуванням, штатом і прозорими правилами співпраці.
2️⃣ Модель інноваційної екосистеми — інтеграція ЦККНО зі стартапами, інкубаторами й акселераторами, створення умов для test-before-invest.
3️⃣ Модель партнерства з бізнесом — різні форми взаємодії: університетські компанії, консорціуми, державно-приватне партнерство.
4️⃣ Інноваційний центр тренінгів і комерційних послуг — поєднання наукових досліджень з експертно-комерційною діяльністю та розвитком внутрішніх стартапів.

Підсумовуючи, учасники наголосили, що формування ефективної системи центрів колективного користування потребує консолідації зусиль наукової спільноти, університетів, бізнесу та держави.
Такі центри мають стати не лише технічними майданчиками, а повноцінними елементами інноваційної екосистеми України.